З розвитком ринкових відносин і одночасно інноваційної економіки облік нематеріальних активів стає з року в рік все більш актуальним.
Без налагодженого обліку та управління нематеріальними активами в Україні немає перспективи прискореного розвитку промисловості.
У сучасному часі вже неможливо уявити собі працюючу фірму, яка б не використовувала такий інструментарій, як реєстрацію торгової марки, авторського права; патентування промислового зразка, винаходу (корисної моделі); web - сайти, інформаційні та електронні технології. З одного боку нематеріальні чинники все активніше використовуються у всіх сферах діяльності (здатних привести в дію механізм інноваційного розвитку), а з іншого - ще знаходять своє теоретичне осмислення вченими та законодавче оформлення політиками.
Станом на сьогодні в Україні можна однозначно стверджувати - правова база знаходиться на етапі становлення. Незважаючи на те, що свого часу були здійснені кардинальні реформування обліку (пов'язані, зокрема, з реєстрацією торгової марки, авторського права; патентування промислового зразка, винаходу) та по сьогоднішній день також продовжується його вдосконалення, але на превеликий жаль - ситуація залишається далекою від бажаної.
Перш за все це пов'язано з такими існуючими в Україні проблемами:
по-перше, облікове законодавство звужує склад нематеріальних активів, зокрема, зараховуючи витрати по створенню багатьох нематеріальних активів на витрати звітного періоду або методику обліку деяких об'єктів інтелектуальної власності взагалі відсутня. Наприклад, при реєстрації торгової марки деякі витрати не включаються у вартість торгової марки або облік фірмового найменування до цих пір зовсім відсутній;
по-друге, одночасно з існуванням нематеріальних активів, які в господарській діяльності підприємства знаходяться або на правах власності, або на ліцензійній основі (як позикові), методичний підхід до відображення нематеріальних активів у звітності однаковий, що призводить до збільшення вартості майна * та не дає об'єктивної оцінки для тих користувачів, які не можуть вимагати додаткової інформації;
* Розглядалося лише з позиції використання витратного підходу
по-третє, досить часто облікова вартість нематеріальних активів набагато нижче ринкової вартості, що призводить до заниження майнового стану підприємства, оскільки в обліку, як правило, використовується витратний підхід. Наприклад, вартість реєстрації торгової марки підприємства на момент формування нематеріального активу та через тривалий період часу буде включати тільки частина понесених витрат, що значно відрізняється від ціни на ринку. Оскільки з часом, як правило, вартість зареєстрованої торгової марки зростає;
по-четверте, унікальні нематеріальні активи часто не враховують у балансі, наприклад, гудвіл не враховується в балансі підприємства до тих пір, поки не відбудеться акт купівлі-продажу підприємства;
та багато інших подібних проблем.
Що ж стосується теоретичної основи, то і в літературі питання щодо нематеріальних активів знаходять своє досить слабке висвітлення. А саме: недостатнє дослідження економічної сутності нематеріальних активів (зокрема, реєстрації торгової марки, авторcкого права; патентування промислового зразка, винаходу), недостатня розробленість наукової класифікації, відсутність методики обліку окремих операцій з нематеріальними активами, невирішеність питань організації носіїв інформації, поділу на балансовий і позабалансовий облік, амортизаційної політики, також не знайшли свого належного висвітлення і питання аналізу нематеріальних активів.
Неоднозначність вирішення перерахованих проблем призводять до проблем у діяльності підприємств: оскільки на сьогоднішній день ситуація склалася таким чином, що юристи (патентні повірені) вивчають питання, що стосуються реєстрації торгової марки (товарного знака), патентування винаходу, промислового зразка, авторського права і т.п. тільки з позиції отримання правової охорони та захисту, але при цьому ігнорують вивчення не менш важливого юридичного аспекту, а саме постановки на облік і відображення у звітності підприємства.
У свою чергу, бухгалтера вивчаючи облік, не вивчають сутності реєстрації торгової марки (товарного знака), авторського права; патентування винаходу, промислового зразка, і т.п., а тому погано розбираючись в сутності даних об'єктів інтелектуальної власності не володіють навичками правильної постановки їх на облік і відображення у звітності підприємства.
Сніжана Бондаренко
помічник
патентного повіреного